Попри пандемію, українські трудові іммігранти на польському ринку праці почуваються все більш впевнено, більш виразно відчувають поліпшення економічної ситуації після «локдаунів», а також, попри деякі опасіння, все менше бояться карантинних обмежень і втрати роботи. Це — один з головних висновків дослідження «Іноземний працівник у Польщі в період пандемії», котре агентство EWL вчергове повело спільно з Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Позиція трудових мігрантів на ринку праці Польщі стабілізувалася
Третій випуск дослідження іммігрантів у Польщі, котре EWL Group систематично проводить під час епідемії, показує: і працівники, і польські працедавці впоралися з пандемією, а нині з оптимізмом чекають на її закінчення. Якщо минулого року чимало іммігрантів з приводу «коронавірусного» замороження польської економіки мусило змінити місце роботи, галузь працевлаштування або навіть переїхати в інші регіони країни, то навесні цього року – тенденція змінилася. Частка таких працівників виразно зменшується (на 12 відсоткових пунктів).
Попри пандемію, іноземці охоче приїжджають до Польщі на заробітки. Більше того, кількість працівників-іноземців, які вперше приїхали на роботу до Польщі, збільшилася аж на 15 відсоткових пунктів.
Дуже тішить також факт, що переважна більшість мігрантів, які працюють у Польщі (70%), не відчула посилення негативних стереотипів проти іноземців під час пандемії. Лише 14% респондентів дотримуються протилежної думки, тоді як на початку епідемії цей показник був вищим на 5 відсоткових пунктів. Зниження цього показника також може бути ознакою стабілізації польського ринку праці.
Трудові іммігранти не шкодують, що вирішили працювати в Польщі під час пандемії
Респонденти, що взяли участь в опитуванні в травні 2021 року, високо цінують можливість роботи в Польщі. Як і у вересні 2020 року, понад 79% респондентів рекомендували б цю країну як напрямок трудової
міграції друзям та родичам. Не рекомендували б Польщі лише 4% опитаних. Це означає, що пандемія COVID-19 не відібрала іноземцям бажання працювати в цій країні.
Варто підкреслити: як серед тих, хто перебував у Польщі під час спалаху пандемії, так і серед тих, хто вирішив приїхати пізніше, понад 90% не шкодують, що прийняли таке рішення. Цей показник від самого початку пандемії (березень 2020 року) утримується на стабільному рівні. Протилежної думки дотримуються лише 4,7% іноземців, які вирішили залишитися в Польщі, та 3,2% тих, хто приїхав після оголошення стану епідемічної загрози.
«Завдяки відкритості та ліберальній політиці Польщі у сфері зайнятості, іноземці довіряють польському ринку праці»,
– переконує голова правління EWL Group Анджей Коркус.
Думку експерта та висновки нашого дослідження підтверджують також дані польського Закладу соціального страхування: якщо під час першого «локдауну» кількість іноземців, які сплачували страхові внески над Віслою, різко знизилася (до 605 тисяч), то у травні 2021 року в списку зареєстрованих було вже майже 800 тисяч іноземців. Це — найбільша в історії Польщі кількість застрахованих іноземних працівників.
Польща «не зачинилася на іммігрантів» під час пандемії і не помилилася
Для громадян України, Білорусі, Молдови чи Грузії Польща залишається країною ЄС із найбільш лагідними правилами працевлаштування. Це також одна з небагатьох країн ЄС, що не закрила дверей перед іммігрантами під час пандемії. Це, на думку експертів EWL, – одна з причин того, що Варшава занотувала чи не найнижче падіння ВВП в регіоні (-2,7%).
Тим не менше окремо варто наголосити, що на час дії стану епідемії польський уряд автоматично продовжив (до кінця пандемії плюс 30 днів) дію документів на перебування та працевлаштування для іноземців. Цей успішний крок був одним з найбільш очікуваних бізнесом рішень, оскільки відповідальні за видачу цих документів управління були закриті або працювали в обмеженому режимі.
Із терміном дії документів на перебування якраз пов’язані плани трудових мігрантів. Кожен третій респондент хоче працювати в Польщі стільки, скільки це буде можливо. Понад 40% трудових мігрантів у Польщі заявляє, що повернеться додому згідно зі своїми планами. Серед чинників, які можуть змінити ці плани, іноземці найчастіше вказували сімейні обставини (40% відповідей), втрату роботи (35%) і занадто тривалу розлуку з родиною (33%).
Однак, коли уряд оголосить закінчення стану епідемії, це означатиме, що величезна група іноземних працівників втратить у Польщі право на легальне перебування та працевлаштування.
Тому, на думку голови відділу легалізації EWL Group Марії Кузенко, польська влада могла б продовжити термін легального перебування іноземців до 6 місяців після закінчення пандемії.
«Виграли б усі. Роботодавці мали б можливість запланувати кадрову структуру, визначити розмір ротації персоналу, забезпечити заміну. Працівники отримали б додаткові півроку безпечного та стабільного працевлаштування. А уряд мав би можливість розробити нові вирішення для іноземців, вдосконалити та перенести в онлайн чинні процеси легалізації перебування»,
— наголошує Марія Кузенко.
І схоже, що польські чиновники чують постулати польських підприємців.
Утім, директор з продажів EWL Group Міхал Вєжховський наголошує, що вже тепер польські фірми заявляють про надзвичайно велику потребу в українських трудових мігрантах. А це ще не закінчилася пандемія і далеко не всі підприємства працюють на повні потужності.
«Якщо нам вдасться уникнути четвертої хвилі пандемії, можемо у Польщі сподіватися рекордного попиту на трудових мігрантів у третьому та четвертому кварталах 2021 року»,
— підкреслює Міхал Вєжховський.
І це в моменті, коли Варшава стоїть на порозі справжньої «європейської баталії» за іноземних працівників.
Напрямки міграції українців: більш сміливі плани
Стабілізація епідеміологічної ситуації та повільне повернення економіки до рівня перед пандемією знову підвищило зацікавленість трудових мігрантів пошуком вакансій в інших країнах ніж Польща.
У травні 2021 року понад 30% трудових мігрантів над Віслою визнали, що шукали роботу також і в інших державах. У вересні цей показник був на третину нижчий. Це означає, що кількість іноземців, котрі хотіли б працювати за межами Польщі, наближається до рівня перед пандемією (тоді цей відсоток був дещо більший — 31%).
Вчергове більшість іноземців зацікавлена можливістю переїхати працювати до Німеччини (51%), Польща — на другому місці, тут хоче продовжувати роботу 48% респондентів. Високо в рейтингу оцінені Чехія (26%), США (25%), Канада (23%) і Норвегія (21%). Це — серйозний сигнал для Польщі: вона не зможе конкурувати рівнем зарплатні із багатшими країнами Євросоюзу, проте досі перевагою Варшави були якраз ліберальні правила працевлаштування громадян України.
Однак уже сьогодні український працівник отримує цікаві пропозиції не лише з Польщі, але й з Фінляндії чи навіть країн Балтії. Країни Євросоюзу протягом кількох років придивлялися до «польського експерименту» з працевлаштування громадян України, і схоже його результати стали переконливими.
«Збільшення конкуренції за працівників у ЄС, безсумнівно, піде на користь трудовим мігрантам з України, – переконує директор міжнародної рекрутації EWL Group Марцін Колодзєйчик. – Водночас це виклик для роботодавців. Польща повинна докласти максимум зусиль, щоб залишитися країною першого вибору для мігрантів зі Східної Європи».
