Щотретій громадянин України, який працює в Польщі, вже планує свій переїзд до Німеччини, проте лише 2,6% відповідає головним критеріям, встановлених урядом у Берліні. Про це свідчать результати соціологічного опитування «Працівник з України – між Польщею та Німеччиною», проведеного компанією EWL S.A. та Інститутом східноєвропейських досліджень Варшавського університету.
Незважаючи на велику популярність Польщі як напрямку трудової міграції, 45% українців, які працюють у цій країні, планують продовжити свою професійну кар’єру в інших державах.
У порівнянні з минулорічним опитуванням, з 27% до 34% зросла кількість осіб, які планують знайти роботу в Німеччині. На другому місці – Чехія (13%). Варто відзначити, що до першої п’ятірки увійшли також країни Північної Європи – Швеція, Нідерланди та Норвегія – відповідно 7,2%, 6,8% та 6,6%. Додамо, що рік тому в цих країнах планували працевлаштуватися від 1,5% до 2% українців, які працювали у Польщі.
«Слід підкреслити зростання зацікавлення українців державами, які традиційно обирають польські трудові мігранти. Це – наслідок набуття досвіду під час перебування в Польщі та ознайомлення українських працівників з напрямками трудової міграції польських громадян», – коментує результати дослідження Анджей Коркус, президент EWL SA.
У групі українських працівників, які вже планують працевлаштування в Німеччині, кожен п’ятий респондент декларує переїзд ще в 2019 році, тобто ще перед тим, як нова міграційна політика в Німеччині набуде чинності. Якщо йдеться про переїзд до ФРН у 2020 році, то кількість бажаючих подвоюється. Кожен четвертий українець планує виїхати з Польщі за Одру в 2021 році або в наступні роки.
Про те, що Німеччина у 2020 році планує відкрити свій ринок праці для мешканців країн з-поза ЄС, знає вже понад 3/4 громадян України, які працюють у Польщі. Натомість знання конкретних критеріїв виглядає вже гірше. Вимог, котрим повинні відповідати іноземці, щоб знайти роботу в Німеччині, не знають більше половини респондентів.
Найбільша перешкода на шляху Українців до Німеччини – це відсутність знання мови. У групі громадян України, які працюють у Польщі та планують продовжити роботу в Німеччині, лише 11,8% респондентів заявили, що знають німецьку мову на рівні «середньому», «доброму» або «дуже доброму». Крім того, кожен четвертий представник цієї ж групи заявив, що погано розмовляє німецькою, і майже 2/3 респондентів визнали, що взагалі її не знають.
Дослідження показує, що на сьогодні близько 7,6% українців, які працюють у Польщі та планують продовжити свою кар’єру в Німеччині, відповідають основним критеріям уряду в Берліні (освіта та знання мови). Це дорівнює 2,6% від загальної кількості українських працівників у Польщі.
Висновки дослідження доводять, що більше 2/3 респондентів, які вже планують переїзд до Німеччини, можуть залишитися в Польщі, якщо їхня заробітна плата зросте. Нижчий мовний бар’єр – це аргумент для кожного п’ятого працівника з України. Дуже важлива перевага польського ринку праці – це можливість одержати дозвіл на проживання в Польщі та громадянство (22%). Чергова мотивація – це отримання безкоштовного проживання від роботодавця. Однак кожен десятий український працівник у Польщі заявляє, що ніщо не зможе переконати його не виїжджати до Німеччини.
«Більш відкрита для мігрантів Німеччина безумовно складатиме велику конкуренцію польським компаніям. Часткової міграції українських працівників до Німеччини не можна буде уникнути, адже Польща не взмозі конкурувати з Німеччиною в питанні заробітків. Тим не менш, ми далекі від визнання нового німецького права «чорним сценарієм» для польського ринку праці. Вимоги до кандидатів на працевлаштування в Німеччині та мовний бар’єр обмежать масштаби міграції зі Сходу», – вважає президент EWL S.A. Анджей Коркус.
Соціологічне дослідження «Працівник з України – між Польщею та Німеччиною» було проведено 17 квітня – 31 травня 2019 року компанією EWL S.A. та Інститутом східноєвропейських досліджень Варшавського університету. Методом безпосереднього індивідуального анкетування було опитано 855 громадян України, які приїхали на роботу до Польщі.
[googlepdf url=”https://www.ewlhr.eu/wp-content/uploads/2019/06/EWL-RAPORT-2019-FINAL-WWW-LIGHT.pdf” width=”100%” height=”600″]
